Одеса

Одеса - найколоритніше і мультикультурне місто України, третє за величиною в країні та її найбільший морський порт. Завдяки неповторному шарму, сонячному клімату, що простягнувся на кілометри піщаним пляжам і лазурному морю її порівнюють з легендарним казковим містом і величають Південною Пальмірою. Тут білосніжні будівлі в стилі модерну і неокласицизму потопають в буйній зелені нескінченних парків. А по тінистих брущатих вуличках так приємно бродити, милуючись унікальними пам'ятками.

На свої золоті берега Одеса манить не лише численними санаторіями і цілющими джерелами, але й динамічним нічним життям. З травня по жовтень рух тут не зупиняється ні на секунду, завдяки чому чорноморське місто вже давно негласно носить титул «столиці гедонізму».

Одеса - досить молоде місто. Воно з'явилося на карті Російської імперії за розпорядженням Катерини II в 1794 році. З назвою міста пов'язано кілька легенд. Сама розхожа свідчить, що південну столицю Імперії назвали згідно з традиціями того часу - на честь давньогрецької колонії Одессос, яка раніше знаходилася на території сучасного міста. Інша, менш правдоподібна, але не менш цікава легенда свідчить, що під час царських суперечок про відсутність прісної води поряд з майбутнім містом-портом Катерина в якості назви для нього вибрала прочитаний навпаки французький вираз «assez d'eau», що в перекладі означає «води достатньо».

Історія Одеси несхожа на історію інших українських міст. Закладений на місці відвойованого у турків чорноморського порту Хаджибей фаворитом Катерини генералом Григорієм Потьомкіним місто спочатку зводилось за європейським зразком. Завдяки силам і таланту своїх засновників - вихідця з Неаполітанського королівства адмірала Йосипа де Рибаса, на честь якого пізніше була названа головна вулиця Одеси, військового інженера Франца Деволана, першого градоначальника герцога Дюка де Рішельє - місто дуже швидко перетворилося не лише на великий центр міжнародної торгівлі, але і вогнище науки, культури і освіти. А до свого 100-річного ювілею Одеси стала третім за значенням містом Імперії після Москви та Петербурга.

Коли на початку XIX століття в Одесі була відкрита зона безмитної торгівлі (porto franco), в місто хлинули селяни-втікачі, злочинці, дисиденти. А оскільки молодому порту, що розвивався потрібні були не тільки матеріальні, а й гуманітарні ресурси, місто закривало очі на сумнівний статус своїх численних гостей і ставало їм справжньою «мамою», Одесою-мамою.

У період першої та другої світових воєн Південна Пальміра була сильно зруйнована і пережила неабиякі потрясіння. Але Одеса мужньо боролася із загарбниками, за що отримала звання міста-героя. Під час Великої Вітчизняної війни - в 1941 - 1945 рр.. - Радянські партизани, ховаючись у відомих одеських катакомбах, героїчно билися з німецько-румунськими окупантами. До слова, катакомби ці відомі на весь світ своєю протяжністю і хитросплетенням лабіринтів.

Протягом всієї історії місто спочатку будували, потім розвивали, потім відновлювали після руїн представники самих різних народів і етносів, професій і віросповідань. Завдяки чому Одеса завжди була і донині залишається одним з найбільш багатонаціональних міст України. Звідси і її особлива чарівність, і специфічне почуття гумору місцевих жителів.

Одеса - не тільки ідеальне місце для відпочинку, а й багате природними та культурними пам'ятками місто. Споглядати її чудову архітектуру, фантастичні панорами і химерні пам'ятники найкраще, гуляючи пішки по історичному центру. Це самобутнє місто назавжди врізається в пам'ять різнокольоровими картинками - білосніжних яхт, золотих пляжів, соковитих зелених скверів, самого синього моря - і залишається в серці, стискаючи його непереборним бажанням знову повернутися в дивовижну і прекрасну Південну Пальміру.