Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» Київ

Найбільший пам'ятник слов'янської та світової культури, історії, архітектури та мистецтва - Софійський собор - є одним з головних архітектурних об'єктів Києва. Значущість цього пам'ятника підтверджується його включенням до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2011 році святкуватимуть 1000 років із дня закладення собору.

Собор споруджений на найвищій точці давньоруської столиці. Його величезні фрескові розписи та мозаїки можна розглядати як ілюстрацію Біблії для неписьменних, як енциклопедію християнського віровчення. Собор був центром суспільно-політичного і культурного життя Русі: тут приймали послів, підписували князівські грамоти, проводили коронації, тут зберігалася відома бібліотека Ярослава Мудрого. Собор жодного разу повністю не руйнувався, хоча після монгольської навали 1240-го більше 400 років стояв у руїнах. Символом храму є величезна мозаїка «Богоматір Оранта» - покровителька Києва, яка уособлює Премудрість Божу. Вона має і іншу назву - «Богородиця Непорушна Стіна», бо, за легендою, поки стоїть ця частина храму, стоїть і Київ. Протягом століть тільки ця стіна жодного разу не валилася - від дій ворогів або ветхості.

У нинішньому вигляді зовнішній вигляд собору відноситься до часів гетьмана Мазепи (кін. XVII - поч. XVIII століть). Оточуючі храм споруди колишнього Софійського монастиря також зведені в XVIII столітті. До 1918 р. собор був резиденцією київських митрополитів. Софійський храм отримав статус заповідника у 1934 р. У вересні 1941 р., більшовики хотіли замінувати храм, але Історія знову відвела від нього руку варварів.